Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (10)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Машкаринець О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Машкаринець О. О. 
Електрофоретична активність клітин букального епітелію у дівчат пубертатного періоду [Електронний ресурс] / О. О. Машкаринець // Вісник стоматології. - 2012. - № 2. - С. 109-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2012_2_31
У результаті дослідження встановлено, що електрофоретична активність клітин букального епітелію (ЕФАКБЕ) залежить від віку дівчат. З віком ЕФАКБЕ зростає з 18 % (у дівчат 6-ти років) до 42 % (у дівчат 16-ти років). Зниження показника ЕФАКБЕ спостерігається у віковій групі 11- та 12-річних дівчат.
Попередній перегляд:   Завантажити - 131.622 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Смоляр Н. І. 
Поширеність хронічного катарального гінгівіту у дівчат в залежності від пері-оду статевого дозрівання [Електронний ресурс] / Н. І. Смоляр, О. О. Машкаринець // Вісник стоматології. - 2012. - № 3. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2012_3_31
Поширеність запальних захворювань пародонта у дівчат віком 6 - 16 років, в середньому, складає <$E 60,65~symbol С~1,16> %. Хронічний катаральний гінгівіт виявлено у <$E 59,02~symbol С~1,61> %. Піком захворюваності на хронічний катаральний гінгівіт є 12 років, високі показники поширеності виявлені також і в препубертатному періоді.
Попередній перегляд:   Завантажити - 154.568 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Смоляр Н. І. 
Ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у дівчат пубертатного періоду "Brush-Baby" відтепер в Україні [Електронний ресурс] / Н. І. Смоляр, О. О. Машкаринець, Н. М. Фуртак // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2014. - № 2. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2014_2_10
Мета роботи - виконати клінічну оцінку ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) у дівчат пубертатного періоду. Проведено спостереження 96 дівчат віком 8 - 14 років. До основної групи увійшли 58 дівчат, у яких лікували з застосуванням розпрацьованого лікувально-профілактичного комплексу, що передбачав гігієнічне навчання та виховання; професійну гігієну порожнини рота; застосування зубних паст та препарату Гівалекс ("Norgine Pharma", Франція); рекомендації щодо харчування; призначення вітамінно-мінерального комплексу АлфаВіт Школяр ("Аквион", Росія), Біо-кальцевіт ("Хелаплант", Україна). У контрольній групі (38 дівчат) проводили загальноприйняте лікування. Ліквідація запального процесу у тканинах пародонта відбувалася значно частіше у дівчат основної групи, аніж контрольної. Ясна набували блідо-рожевого кольору, зникали больові та неприємні відчуття, пастозність. В основній групі дівчат після проведеного курсу терапії суттєво нижчими були середні показники пародонтальних індексів. Висновки: застосування розпрацьованого лікувально-профілактичного комплексу для лікування ХКГ у дівчат препубертатного і пубертатного періоду сприяє нормалізації процесу, що надає змогу рекомендувати його для використання у практичній пародонтології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.516 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Безвушко Е. В. 
Значимість суб’єктивних індикаторів стоматологічного здоров’я для оцінки якості життя дітей із різними рівнями інтенсивності карієсу зубів [Електронний ресурс] / Е. В. Безвушко, О. О. Машкаринець, Н. Л. Чухрай, О. О. Сов’як // Клінічна стоматологія. - 2015. - № 3-4. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2015_3-4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 192.128 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Машкаринець О. О. 
Поширеність і особливості перебігу хронічного катарального ґінґівіту у дівчат із порушенням менструального циклу [Електронний ресурс] / О. О. Машкаринець // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 2-3. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_2-3_10
Порушення становлення оваріоменструальної функції внаслідок недостатньої продукції естроіенів є чинником ризику виникнення патологічних процесів у тканинах пародонта. Мета роботи - дослідити поширеність і особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) в дівчат із порушенням менструального циклу (МЦ) та практично здорових. Обстежено 91 дівчину віком 15 - 16 років із порушенням МЦ та для порівняння 112 практично здорових дівчат такого ж віку. Поширеність захворювань тканин пародонта у групі дівчат із патологічним перебігом МЦ значно вища (87,85 +- 3,15 %) у порівнянні з групою практично здорових (53,63 +- 3,36 %), (p << 0,001). Серед обстежених дівчат обох груп траплявся переважно катаральний гінгівіт - 79,4 +- 3,91 % у групі дівчат із патологічним перебігом МЦ проти 50,9 +- 3,37 % у групі практично здорових (p = 0,001). Переважав ХКГ (88,63 +- 3,27 %). Гіпертрофічний гінгівіт за наявності порушень МЦ діагностовано у 2,79 +- 1,59 % дівчат і не виявлено серед практично здорових. Поширеність пародонтиту серед дівчат із порушенням МЦ і практично здорових становить 5,64 +- 2,52 % та 2,71 +- 1,10 % відповідно (p >> 0,05). Висновки: поширеність захворювань тканин пародонта у групі дівчат із патологічним перебігом менструального циклу (у 87,85 +- 3,15 %) достовірно вища у порівнянні з групою практично здорових дівчат (у 53,63 +- 3,36 %). Серед гінгівітів переважає ХКГ (у 88,63 +- 3,27 %), а пародонтальні індекси мають значно вищі показники у дівчат із порушенням менструального циклу у порівнянні з практично здоровими дівчатами. Одержані результати можуть бути використані для визначення потреб у профілактичній допомозі та лікуванні дівчат із порушеннями менструального циклу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 309.554 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Лесіцький М. Ю. 
Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / М. Ю. Лесіцький, М. Б. Фур, О. О. Машкаринець // Вісник стоматології. - 2020. - Т. 36, № 2. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2020_36_2_14
Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань та займають друге місце після карієсу зубів у світі. За даними вітчизняних науковців згідно показників епідеміологічних досліджень поширеність зубощелепних аномалій у дітей різних регіонів України коливається в межах 24,43 - 83,33 %, що свідчить про значну варіабельність отриманих даних. Вивчення поширеності ЗЩА, в тому числі окремих нозологічних форм, має вагоме значення для організації ортодонтичної допомоги дитячому населенню та створення бази даних щодо захворюваності по країні. Мета дослідження - оцінка поширеності та структури зубощелепних аномалій у дітей шкільного віку. Для вивчення поширеності ЗЩА було обстежено 1167 дітей віком 6 - 16 років. Виявлено, що поширеність ЗЩА у обстежених дітей, в середньому, складає 63,67 +- 1,41 %. У дітей 6 - 9 років поширеність ЗЩА становить 57,11 +- 2,43 %, до 10 - 12 років зростає до 66,23 +- 2,71 %. Серед групи 13 - 16-річних дітей у 68,01 +- 2,21 % виявлена ортодонтична патологія. Встановлено два піки зростання поширеності зубощелепних аномалій - 8 років (70,43 +- 4,26 %) та 12 років (71,50 +- 4,47 %). Результати проведеного дослідження показують, що, в середньому, фізіологічний прикус встановлено в 36,33 +- 1,41 % випадків. Аномалії I класу за Енглем діагностували у 44,30 +- 1,45 %, аномалії II класу - у 16,03 +- 1,07 %, тоді як аномалії III класу - лише у 3,34 +- 0,53 % дітей. Серед дітей із ЗЩА аномалії I класу за Енглем зустрічалися у 69,58 +- 1,69 % випадків, аномалії II та III класів - у 25,17 +- 1,59 та 5,25 +- 0,82 % обстежених осіб. Таким чином, при оцінці поширеності ЗЩА у дітей різного віку та у залежності від періоду прикусу визначено, що з 6 до 8 років значення поширеності ЗЩА достовірно зростає. У період 9 - 11 років спостерігається тенденція до зниження відсотка осіб із ЗЩА, що може свідчити про наявність процесів саморегуляції під час прорізування премолярів та ікол. До 12 - 16 років поширеність ЗЩА незначно зростає і утримується на рівні 66,67 - 71,50 %. Встановлено достовірне зростання показника поширеності ЗЩА з віком лише серед дітей з аномаліями I класу за Енглем.
Попередній перегляд:   Завантажити - 406.505 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Боднарук Н. І. 
Взаємозв’язок захворюваності на карієс тимчасових зубів із патологією опорно-рухового апарату в дітей дошкільного віку з урахуванням біохімічних маркерів метаболізму сполучної тканини [Електронний ресурс] / Н. І. Боднарук, Н. І. Смоляр, Н. Л. Чухрай, О. О. Машкаринець, І. В. Ган // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 2. - С. 138-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_2_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 696.632 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Чухрай Н. Л. 
Аномалії зубних рядів у структурі зубощелепних аномалій у дітей інтернатних закладів [Електронний ресурс] / Н. Л. Чухрай, О. І. Мартовлос, О. О. Машкаринець, І. С. Дубецька-Грабоус, М. Б. Фур // Вісник стоматології. - 2023. - Т. 47, № 1. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2023_47_1_4
Епідеміологічні обстеження дітей, проведені в різних регіонах України, свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) у всіх вікових періодах. Серед чинників ризику, які впливають на формування ЗЩА у дитячому віці, важливе місце займають соматична патологія, екологічні, спадкові, зокрема, соціально-побутові фактори, оскільки мають суттєвий вплив стан стоматологічного здоров'я. ЗЩА, які не виявлені та не усунені на етапі формування в тимчасовому та змінному прикусі, розвиваються у тяжкі форми в постійному прикусі. У зв'язку з цим, важливим є раннє виявлення ЗЩА та їх чинників ризику у дітей. Вихованці інтернатних закладів - категорія дітей, які вимагають особливого підходу в цьому плані, оскільки значна їх кількість має обтяжену спадковість, вроджену або набуту на ранніх етапах розвитку, соматичну та психічну патологію. Тому вивчення та аналіз поширеності ЗЩА, зокрема аномалій зубних рядів, серед різних груп дитячого населення, а особливо серед дітей із шкіл інтернатного типу, повинні стати основою для прогнозування та попередження тяжких форм ЗЩА. Мета дослідження - вивчення поширеності аномалій зубних рядів у дітей інтернатних закладів. Для вивчення поширеності аномалій зубних рядів обстежено 528 дітей 7 - 12-річного віку, які проживали та навчалися в інтернатних закладах м. Львова та с. Стрілки, м. Самбора, с. Жовтанці Львівської області (основна група) та 122 дитини загальноосвітньої школи N 1 м. Львів, які склали контрольну групу. Характер аномалій зубних рядів оцінювали за класифікацією Калвеліса Д. А. (1957). Визначено, що поширеність ЗЩА у дітей шкіл інтернатного типу є значно вищою (84,09 +- 1,59 %) у порівнянні з дітьми із загальноосвітніх шкіл (66,39 +- 4,28 %, p << 0,001). Найчастіше у дітей із ЗЩА зустрічаються аномалії зубних рядів: в основній групі - у 93,35 % обстежених, у контрольній групі - у 60,49 %. Серед дітей основної групи із аномаліями положення окремих зубів оральне положення зустрічається, в середньому, у 18,34 +- 6,39 %, вестибулярне положення у 16,89 +- 6,19 %, тортоаномалія - у 15,92 +- 6,10 %, супраоклюзія - у 8,21 +- 4,48 %, мезіальне положення - у 7,10 +- 4,36 %, дистальне - у 5,63 +- 3,69 %, інфраоклюзія - у 3,10 +- 2,46 %, та транспозиція - у 1,14 +- 1,12 %. Результати дослідження свідчать, що скупченість зубів як на верхній щелепі, так і на нижній визначено дещо частіше (6,52 +- 3,88 % та 15,35 +- 6,08 %, відповідно) у дітей основної групи в порівнянні із дітьми контрольної групи. Серед аномалій форми зубних рядів домінує звуження (12,20 +- 5,29 %) та V - подібна форма зубного ряду (10,44 +- 5,24 %). Висновки: отже, результати проведених досліджень свідчать про високу поширеність аномалій зубних рядів у структурі ортодонтичної патології у дітей інтернатних закладів, що становить 93,35 %. Отримані дані свідчать про гостру необхідність потреби у ортодонтичному лікуванні у дітей даної категорії та необхідності раннього виявлення факторів ризику формування ЗЩА.
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.6 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського